Хмарні обчислення стали інновацією, яка визначала розвиток інформаційних технологій у 2010-х роках. Поширенню хмарних технологій передували роботи вчених над проектуванням комп’ютерних мереж ще у 1960 роках. А у 2006 році хмарні обчислення вийшли на світову арену технологій, коли AWS оголосила про запуск своєї еластичної обчислювальної хмари. Однак, лише у 2010-х роках хмарні обчислення дійсно почали здійснювати IT-революцію, повністю трансформували спосіб роботи комп’ютерів та програмного забезпечення. Їх почали використовувати провідні IT-бренди, як-от Amazon, Netflix та Facebook. Хмара стала найбільшим цифровим бізнесом у світі.

У 2010 році ринок хмарних обчислень отримав додатковий поштовх до розвитку, коли технологічні гіганти Microsoft, Google та Amazon Web Services створили свої хмарні підрозділи. Того ж року було створено OpenStack, провідну платформу хмарного програмного забезпечення з відкритим кодом, яка підсилює зростання хмарних технологій.

Визначення, що таке хмарні обчислення, суттєво змінилося за ці роки через швидке зростання периферійних та гібридних хмарних обчислень. Ці технології знаходяться на ранніх стадіях розробки. Очікується, що в найближчі роки стандарт розробки для корпоративних та споживчих додатків зміститься з такого, що може працювати з хмарою, на такий, який працює тільки в хмарі. За даними Statista, витрати на хмари збільшилися в п’ять разів за останнє десятиліття з 77 мільярдів доларів до, як передбачається, 411 мільярдів доларів у 2020 році.

Підприємства остаточно мігрують у хмару

Хмари можуть бути дуже корисними для корпоративної IT-інфраструктури, проте багато підприємств ще тільки планують зробити цей стрибок. За даними Forrester, менше половини всіх підприємств зараз використовують загальнодоступну хмарну платформу. Однак останні дослідження 451 Research показали, що, на диво, галузь фінансових послуг є лідером у впровадженні хмарних технологій. З посиленням конкуренції 60 % опитаних компаній з фінансових послуг повідомили, що впровадження хмарних технологій стане пріоритетним напрямком бізнесу в наступному році.

Нещодавнє опитування McKinsey зазначило, що багато підприємств планують повністю перенести свою діяльність у хмару. Існує великий розрив між лідерами інформаційних технологій, які перенесли понад 50 % навантаження своєї IT-інфраструктури у хмару, та тими, хто відстає навіть менше, ніж на 5 %.

Однією з головних причин повільного поширення хмарних технологій є сумніви щодо інформаційної безпеки. Згідно з дослідженням LogicMonitor. Дві третини ІТ-фахівців заявляють, що безпека є важливою проблемою в міграції до хмар. У найближчі роки покращення безпеки стане важливою метою хмарної галузі. З новими рішеннями щодо відповідності та контролю корпоративних даних, які не перейшли до хмари, буде менше причин не робити цього. Дійсно, рішення, які відповідають на питання щодо контролю даних, відповідності та безпеки користувачів, стануть мотивацією для підприємств, які думають про перехід у хмару. Вирішення питань інформаційної безпеки буде найбільшою перевагою для підприємств, а не обчислювальні можливості хмар.

Зазначимо, що відповідальність за безпеку частіше покладається на клієнтів. Збільшується використання інструментів візуалізації та контролю хмар, це зменшує шанси збоїв та порушень безпеки. Машинне навчання, прогнозний аналіз та штучний інтелект можуть забезпечити нові рівні безпеки та прискорити кількість масштабних, широко розподілених розгортань. Не існує обчислювального середовища, яке гарантувало повну безпеку, але у 2020 році більше підприємств, швидше за все, почуватимуться безпечніше, якщо працюватимуть у хмарі, якщо порівнювати з останнім десятиліттям.

Периферійні обчислення трансформують хмару

Хмарні обчислення, зазвичай, розглядаються як централізовані центри обробки даних, на яких працюють тисячі фізичних серверів. Однак тут відсутня одна з найбільших можливостей, яку надають хмарні обчислення, а саме розподілена хмарна інфраструктура. Оскільки підприємства вимагають майже миттєвого доступу до даних та обчислювальних ресурсів для обслуговування клієнтів, вони частіше будуть прагнути до переваг периферійних обчислювальних технологій.

Периферійні обчислення спрямовують обчислювальні процеси від централізованих центрів обробки даних до точок у мережі, пристроїв та датчиків, які наближені до користувачів. IDC описує периферійні обчислення як «мережу центрів мікроданих, які зберігають та обробляють критичні дані локально та передають результати до центру обробки даних або репозиторію хмарного сховища».

Периферійні обчислення є важливими для Інтернету речей (Internet of Things, IoT), оскільки збирають та обробляють великі обсяги даних у режимі реального часу з низьким рівнем затримки. Вони допоможуть системам IoT знизити витрати на з’єднання, надсилати в хмару тльіки важливу інформацію, а не необроблені потоки даних сенсорів. Наприклад, утиліта з датчиками на обладнанні «у полі» може аналізувати та фільтрувати дані перед надсиланням та не витрачати мережеві та обчислювальні ресурси.

Периферійні обчислення не є завершальним етапом хмарних обчислень, а скоріше етапом їх революції, який швидко поширюється у галузях.

Широка контейнеризація

У 2020 році ми продовжуватимемо спостерігати широке використання технологій контейнеризації, які дозволяють розробникам керувати та мігрувати програмний код у хмару. Нещодавні дослідження Forrester свідчать, що третина підприємств вже випробовує контейнери у розробці програмного забезпечення. В агенції 451 Research прогнозують, що ринок технологій контейнеризації сягне 2,7 мільярда доларів у 2020 році, а річний приріст становитиме 40 %. Згідно з доповіддю Cloud Foundry, понад 50 % організацій вже випробовують або використовують технології контейнеризації для розробки. Для підприємств, які використовують мультихмарну інфраструктуру, контейнерні технології дозволяють здійснювати перенесення додатків між AWS, Azure та Google Cloud, а також коригувати стратегії DevOps для прискорення розробки програмного забезпечення.

Віртуалізація на рівні операційної системи, а не на рівні обладнання, зокрема, Kubernetes стає найбільшою тенденцією в розгортанні контейнерів. Зрозуміло, що наступного десятиліття контейнеризація стане не стільки цікавим словом, скільки поширеним стандартом розробки.

Безсерверні обчислення набирають обертів

«Обчислення без сервера», в певному сенсі, оманливий термін, оскільки програми виконуються саме на серверах. Однак, використання безсерверних обчислень означає, що хмарний провайдер керує виконанням коду лише за потребою та завантажує його лише тоді, коли код мусить працювати. Завдяки цій технології бізнесу більше не потрібно турбуватися про забезпечення та підтримку серверів при розробці програмного забезпечення.

Обчислення без сервера набули популярності у 2014 році, коли AWS представила Lambda під час своєї конференції Reinvent, та нещодавно отримала подальший розвиток, коли AWS анонсувала проект Firecracker. Обчислення без серверів, як передбачається, є одним з найбільших розробок у хмарному просторі. Але не всі готові до цього. Перехід до інфраструктури без серверів вимагає перегляду традиційної парадигми розробки програмного забезпечення, а також аутсорсингу всієї інфраструктури.

Обчислення без сервера не стануть сенсацією. Натомість ця технологія буде розроблятися разом із зростанням кількості випадків використання. Поточні рішення, як правило, замикають клієнтів на конкретному постачальнику хмарних технологій, але поява рішень з відкритим кодом у цьому просторі дасть змогу розширити впровадження безсерверних технологій у всій галузі.

Відкритий код є актуальним як ніколи

Програмне забезпечення з відкритим кодом набуває популярності. Кількість організацій, які інтегрують програмне забезпечення з відкритим кодом у свої ІТ-операції або навіть будують на їх основі свій бізнес, постійно зростає. Компанія Black Duck Software опитала осіб, які приймають рішення щодо ІТ, та виявила, що 60 % респондентів використовували програмне забезпечення з відкритим кодом у своїх організаціях. Більше половини опитаних підприємств повідомили про участь у проектах з відкритим кодом.

Хмара забезпечує екосистему для процвітання технологій відкритого коду. Велика кількість автоматизованих та інфраструктурних платформ DevOps з відкритим кодом, такі як OpenStack та Kubernetes підтримують проекти з відкритим кодом.

Оскільки організації продовжують мігрувати свою IT-інфраструктуру в хмару, технології з відкритим кодом сприятимуть впровадженню інновацій після 2020 року. З огляду на сучасний ландшафт розвитку, слід очікувати важливий імпульс розвитку технологій хмарних обчислень у майбутньому.

Джерело за посиланням https://www.comparethecloud.net/articles/2020-the-year-of-cloud/